Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Мост в Теравифию

Кэтрин Патерсон

  • Аватар пользователя
    Vit-Alik14 апреля 2021 г.

    Міст в майбутнє

    Ми завжди мріємо собі бути в затишному місці. Де могли б відпочивати від всіх і всього. Саме там зберігаються наші мрії. Саме там ми знаходимо СЕБЕ. Бо самі створили той свій затишний світ. Самі охороняємо його від усіх. Самі правимо тим маленьким світом. Де усі чекають на нас, де до нас прислухаються і слухають. Де немає смерті та печалі. Можливо таким варіантом ми захищаємо самі себе від несподіванок в житті? Або, навпаки, підготуємося до них? Не знаю, відомо тільки те, що - цей світ ніколи не скінчиться. Коли йдуть його обивателі, їм на зміну приходять інші. Поки що ніхто ще не відмовився від життя і смерті. Так і ніхто не відмовиться і від затишку. Якщо нас привели на цей світ, значить і ми теж зобов'язані іншим дати пожити в тому ж світі. Головне тут - мати можливість стояти по обидва боки. По обидва боки цього світу. Бо залишившись з одного боку, ми пізнаємо не тільки радості життя. Але і печалі і втрати. З іншого, ризикуємо назавжди залишитися в казці ілюзій. Ось той міст і тримає нас між реальним світом і фантазією. Саме він допоміг зрозуміти втрати, саме він дав можливість замінити втрату новою людиною. Адже незамінних немає. Вони залишаються на одній з тих сторін. А ось як ви їх переживете, тобто на якій стороні залишите - це залежить лише від вас самих. Ви самі зробили цей унікальний міст, і ви самі переводите кого завгодно і куди завгодно. Одна з небагатьох книг, яка вчить вірити в життя. І не бояться всього того що життя хтось може дати і забрати. У нас є майбутнє, і є минуле. Так і цю книгу варто читати не тільки дітям, і не тільки дорослим. Бо тут задіяні всі. І цього, що може трапиться не змінити. Тут ніхто не скаже, що таке з ним не станеться. І те, що на перший погляд здається простим, або легким, не завжди таким і є. Так і люди, не такі якими ми їх вважаємо. Цю неминучість потрібно зрозуміти в дитинстві, тоді легше нам прийняти все, легше буде заповнити втрати. Бо життя продовжується, воно так само продовжиться. Навіть якщо ти сам теж підеш з цього світу у вічність. Тебе хтось замінить, і він теж такий як і всі, теж піде, і його замінять ...

    0
    0