Рецензия на книгу
Titus n’aimait pas Bérénice
Nathalie Azoulai
Sopromat30 марта 2021 г.Для гурманів ( з літератури)
Коли мій товариш запитав про ставлення до діамантів ( збирався купувати дівчині, щоб заручитись), чесно зізнався, що ніяке. Були при цьому присутні ще хлопці, думки яких розділилися. Хтось сказав, що можно милуватися, якщо красиво зроблений, хтось посміявся з романтичних історій. Був один поліціянт, він зовсім нас примусив замислитися: скільки життів було скалічено, поки цей камінчик до вітрини дістався?
До чого я це згадав? Книги- як каміння. Є як дорогоцінні. Письменники-ювеліри створюють завдяки майстерності такі, що романтики бажаєш, чи про жертовність спаде на думку.
Випадок з Азуле для мене із розряду - красиво та помилуватися. Але не розбурхнув, не здригнулося серце.
Добротний, не вульгарний , неспішний роман-біографія.
Для поціновувачів французької літератури та історії.
Не можу не привести цитату, яку не зрозумів чи не погодився з нею: "Бо , читаючи книги,складені людьми, ми непомітно для себе переймаємося їхніми пороками."
В романі цікаве сприйняття французької мови- "кам'янисте ложе з голосних на дні мовного потоку". Цікаво, як можна сказати про мою рідненьку? Виявляється, є такі сайти де іноземці пишуть, як сприймають різні мови.
Не очікуйте від роману зворушливих історій про кохання чи про нелюбов. Скоріше- про творчість, стиль, літературу.12493