Рецензия на книгу

• 

  SvitlanaBiberina

  22 февраля 2021

  Сміялася від душі

  Так щиро я вже давно над книгою не сміялася. В пам'яті постійно виринали свої дитячі витівки. Читаючи цю книгу я повернулася в дитинство і просто бешкетувала з дівчатами. Ба, Манюня, Наріне, Каріне таке відчуття, що писали з мого дитинствп. Співчувала бідному чоловіку дядіміші. Ця повість найкращий спосіб провести зимові вихідні. Поповнила список страв, які треба спробувати, дізналася походження Микола боз і відпочила. Образами так часто в мене не сипали, а от з вікна я стрибала, грубу запалювала, в вухо отримувала, пташку хоронила, перше волосся так вибривала, митою так само була. І подругу Марійку мала.
  Хоч мою ба звати Віра, та життя вона так само всім не дає.

  1 понравилось

  0

  482