Рецензия на книгу
Лучшее средство от северного ветра
Даниэль Глаттауэр
Romashka285 сентября 2012 г.Не вірте посмішці «Online»
Коли самотність огортає людину, Всесвітня мережа – це останнє, що залишається... в надії, що напише той, хто небайдужий...
Так, насправді "Оnline-кохання" існує. Коли людина знаходиться по той бік монітору, а ти відчуваєш його, так ніби поруч. Але що приносить "оnline-кохання"? Біль. Розчарування. Надію на зустріч? А як же. Скільки людей зустрілося? Ні, не уві сні, а в реальному житті. Одиниці. Життя в мрії. Мрії дають крила. Їх обриває реальність. В оnline можна кохати. Але, в оnline, не можна дихати, тому, що немає оnline повітря, немає вдихів, і видихів немає, немає биття оnline серця, та й взагалі самого серця оnline НЕМАЄ! Є тільки дві самотності, що переплелись павутинами Всесвітньої мережі.
"Кращий засіб від північного вітру" є і моєю історією, вона є історією моєї сусідки, і Тані з п'ятого поверху, і будь-якої іншої середньостатистичної дівчини, в якої є сторінка в любій із соц. мереж. Мабуть, у кожної з нас є така своя історія за межами реальності.
Таку ж історію розповідає Даніель Глаттауер. Вона затягує із перших сторінок, читається легко і швидко, а хто не любить читати чужу переписку? Ти ніби підглядаєш за чиїмсь чужим життям, а між рядків впізнаєш себе. Кожна літера відкликається спогадом, згадуєш ті відчуття, почуття, переживання. Нічна філософія і щирі емоції. Це слова, які лоскочуть розум і уява, яка малює ідеал. Сумніви і страх реальністю зіпсувати такий ідеальний віртуальний світ. І ти вже не можеш жити без людини, що по той бік екрану... Якби ж історія Емми і Лео потрапила мені до рук на рік скоріше...
Мабуть, мене, як і цю книжку, зрозуміють і вподобають лише ті, хто переживав щось подібне.
Переписки вiдвертiшi, нiж особистi зустрiчi.
1957