Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Мы

Евгений Замятин

  • Аватар пользователя
    ViktoriyaLevcun3 февраля 2021 г.

    Це моє перше знайомство з цим автором та його творчістю. І виявляється я не промахнулася з вибором саме цього роману. Виявляється що роман "Ми" є одним з  найпопулярніших романів - антиутопій.

    Ви уявіть собі, що навіть Хакслі та Орвелл надихалися цим твором на написання своїх романів, таких як "1984" та "Прекрасний новий світ". Ви знали про це?

    Також дуже цікаво те, що роман не був опублікований при житті автора на його батьківщині, але дуже популярним був в Європі.

    Перше повне видання роману на російській мові вийшло лише в 1952 р. в Нью-Йорку, а в Росії лише в 1988 році.

    СЮЖЕТ:

    Сюжет книги розгортається в світі Єдиної Держави. Яка відгороджена від іншого світу зеленою стіною.

    Тут всі люди ходять в формі з державним номером та й живуть без імен, а звуться цими ж номерами.

    Вони живуть в повнісю скляних будинках. Їх час розписаний по секундах. В спеціально відведений час для особистих потреб, номера можуть гуляти по вулиці рядами, не більше ніж чотири людини. Сидіти за письмовим столом, або скористатися спеціальним талоном для любовних потреб. Лише останній пункт дає можливість опустити штори.

    А ви б змогли так жити?

    Книга написана в виді щоденника головного героя. Має свій номер Д503. Він є будівником "Інтегралу" який будується для того, аби вбити людську душу - зробити з них бездушних роботів.

    Але наш герой має душу, він її відчуває та думає що хворий.

    Та як йому далі жити та що робити ви дізнаєтеся лише при читанні, бо без спойлерів ніяк не обійтися

    2
    67