Рецензия на книгу

• 

  11128927 января 2021 г.

  "Что такое, в конце концов, внешний блеск? Просто-напросто чувство такта, благодаря которому сеешь, когда тебя никто не видит, и жнёшь, когда ты у всех на виду"

  Це як майже п'ятнадцять разів відчути атмосферу "Великого Гетсбі". Це як повернутися в те місце, куди тебе вабило завжди, місце, де життєві незгоди не стирають із лиця посмішки, а розбиті серця не стають причиною смутку.
  ⠀
  Люблю Фіцджеральда за його невимушеність, за його легкість, за його вміння описувати найтонші людські почуття так, що відчуваєш - вони справжні, невпинні, невблаганні, незламні.
  ⠀
  Епоха джазу за словами самого Фіцджеральда - це "гарячковий гедонізм" і "жага жити - сьогодні, негайно, тут і зараз". І кожне із оповідань повністю вписується в це визначення. "Издержки хорошего воспитания" - це безкінечний карнавал, який закручує у яскравий мерехтливий танок і не відпускає.
  ⠀
  Фіцджеральд - мій чоловік, бо хто ще може настільки прекрасно писати?

  5

  262