Рецензия на книгу

• 

  OlyaSobotovich20 января 2021 г.

  Недарма кажуть, що якщо вдивлятися в безодню, вона починає вдивлятися у тебе.

  Сюжет: за дивним збігом обставин, батьки Дженніфер гинуть в автокатастрофі. На наступний день вона бачить те, що не піддається логіці - її переслідує перевертень! Оточуючі вважають, що через втрату батьків дівчина зійшла з розуму. Її відправляють у клініку лікаря Руффа. Так вона опиняється у 18-й палаті. Крім неї у палаці лежать Софія, Емма, Райан та Джастін. Кожен з них переконаний - їх тут ніхто не планує лікувати. Вони потрібні для чогось іншого. Лікарня приховує якісь жахливі таємниці. Дженні пока що не знає на скільки зміниться її життям і що її очікує в майбутньому..

  Можна сказати, що книга прочитана за два дні. Мова автор легка та зрозуміла. Тут ви не знайдете того від чого у вас буде холонути кров. Це більше лайтовий містичний роман із додаванням магії.
  Головна героїня - відважна та вольова дівчина ! Вона не впадає у депресію через втрату, не оплакує місяцями батьків, а бороться. Дженні не думає тільки про себе і своє горе. Дівчину турбує доля навіть малознайомих їй людей.

  Доречі, помітила, що автор дуже любить несподівані фінали. Я вже приблизно намалювала собі в уяві розв'язку історії, але не тут-то було.. Дійсно була приємно здивована несподіваним поворотом. Це, можна сказати, своя родзинка книги!

  Моя оцінка 4/5. Можливо місцями хотілося більшого розкриття персонажів, але це не помешало книзі затягнути мене так, що я читала до 02:00 ночі. Якщо вибирати між "Салон "Санта Муерте" та "Дженніфер. Оселя скорботи", то мій вибір впаде на першу книгу.

  1

  60