Рецензия на книгу

• 

  giggster

  14 августа 2012

  Ніби й непогана вийшла книжка – і читається легко, і автор, очевидно, не дурак. Такий собі уривок з життя пересічної людини (хай навіть і специфічної – індийця в небагатому районі Лондона) без особливого початку і виразного кінця. Але ж коли є талант, то будь-яке життя легко перетворюється на повноцінний роман. Ось і герой Курейші теж ніби викликає цікавість. Є веселі місця, є дотепні описи, персонажі не ходульні, є цікаві думки. Та врешті-решт, розумієш, як накопичується незадоволення. Бракує м'яса, яке наросло б на цих кістках. У сучасній літературі явище, скажімо прямо, типове. Вона все частіше починає нагадувати не стільки власне літературу, скільки літературний розворот у глянцевому журналі. Щось схоже відчуваєш, читаючи Уілла Селфа. Гарно написано, але повернутися колись до книжки наврядчи спаде на думку – ти вже все там, що міг, побачив. Та й це прочитане наврядчи залишить в пам'яті щось інше, крім туманного «непогана книжка, читається легко».

  4 понравилось

  0

  355