Рецензия на книгу
Тіні забутих предків
Михайло Коцюбинський
cutruna13 августа 2012 г.Геть не буду робити аналізу твору, як нас учили в універі. Який там аналіз, якщо від такої операції можна втратити весь смак-присмак-післясмак від цієї шикарщини, розкоші і насолоди навіть буквами.
"Тіні забутик предків" я люблю у всіх формах - у написаній, у знятій на студії О.Довженка, у читаннях на радіо. Не знати як, але автор підібрав магічного ключика до сердець тих, кому не байдужа пам"ять і народний код.
А якшо попростіше і потолковіше, то в мене мурахи табунами від кожного речення. Від опису гір, від діалогів, від сміху і танців на похороні у фінальній сцені.
І так відверто і надривно описано все, що стосується почуттів. Різко і ... ще раз різко. Страшно, бо відверто. І так не хочеться загубити ці ниточки, що ще пов"язують нас з предками. Не допустити того, яби предки стали забутими
17528