Рецензия на книгу

• 

  VictoriaTorichelli11 августа 2012 г.

  прочитала я ті "Дневники Алисы" по дорозі зі Львова.
  мені щиро жаль тої дівчинки (
  переїзд,погана впливова компанія,наркотики,секс,втеча з дому .. і це ще не найгірше,що її чекало.
  найбільше мені сподобався момент,коли під впливом наркотиків,їй здавалося,що з її тіла вилазять хробаки . мила сценка .
  її розум заполонила гарячкова думка : як отримати дозу.
  а починалося все від так званих "легких" наркотиків.
  між тим вона встигає змінити декілька місць проживання і роботу.
  так,вона і на роботу влаштовувалася. мріяла про коханого хлопчика.змінити життя хотіла.
  і тут її запроторили в психлікарню. в цьому винні ті кляті хробаки,які почали душити її зсередини.
  перебуваючи в реалібітаційному центрі,до Аліси приходить проблиск розуміння,що так продовжуватися не може. вона навіть не хоче згадувати про минуле життя і мріє кардинально змінитися.
  в один прекрасний момент вона повертається додому. її охоплює неймовірне почуття щастя. адж енавколо найдорожчі люди,включно з хлопцем,про якого вона марила;братики,сестрички,батьки.святкування її дня народження і гора подарунків. щастя..щастя..суцільне щастя.
  і тут /яка несподіванка/ вона помирає. от тобі хеппі енд.
  я вже майже повірила у це безмежне щастя,а тут - на тобі ! який поворот !
  мене розчарувала кінцівка. якось вона дуже зім`ято закінчилась.
  а я-то свято повірила,що не все так погано..
  ехх..найбільше мені сподобалась цитата з книжки :
  

  
  мужская кровь остывает, если рядом нет кого-то, кто бы ее подогревал

  1

  16