Рецензия на книгу

• 

  dolli_k4 января 2021 г.

  Якщо поєднати книги Данiель Дефо - Робінзон Крузо та Енді Вейр - Марсіянин , то вийде саме ця історія. І це дуже навіть прикольно.

  У дитинстві я обожнювала серію Кіра Буличова про Алісу, яка подорожує в часі або між планетами. І зараз цей роман мене так само захопив.

  Герої книги летять на космічному кораблі й не очікують підстави. Але корабель ламається, і вони приземляються на якійсь невідомій далекій планеті. Добре, що там хоч атмосфера є -- хоч дихати можна. Що вони мають: корабель більше не літає, системи зв'язку не працюють. Тож треба колонізувати цю планету та шукати варіанти порятунку.

  Герої спускаються з гори, де вони приземлилися, бо там жити неможливо. І засновують таке собі селище. З усіх боків їх оточує ворожий ліс, у якому навіть рослини дуже небезпечні. І тепер герої намагаються пройти всі еволюційні етапи заново - роблять первісні знаряддя праці, вигадують, як змайструвати колесо і тд. І шукають спосіб, як повернутися на Землю.

  Я, звісно, підозрювала, чим усе завершиться, але дізнатися, як саме вони це зроблять, дуже хотілося. До того ж у романі постійно відбуваються якісь нові події, тож нудитися з ним ніколи.

  Не вистачило епілогу. Якоїсь історії про те, що трапилося з героями після основних подій.

  Ну й наостанок. Під час читання я постійно згадувала цей мем. Хіба що "якби я потрапила в минуле" можна замінити на "якби я опинилася на іншій планеті".
  

  Если совместить книги Даниэль Дефо - Робинзон Крузо и Энди Вейер - Марсианин , то получится именно эта история. И это очень даже прикольно.

  В детстве я обожала серию Кира Булычёва об Алисе, которая путешествует во времени или между планетами. И сейчас этот роман меня так же захватил.

  Герои книги летят на космическом корабле и не ожидают никакой подставы. Но корабль ломается, и они приземляются на какой-то неизвестной далёкой планете. Хорошо, что там хоть атмосфера есть -- хоть дышать можно. Что они имеют: корабль больше не летает, системы связи не работают. Поэтому нужно колонизировать эту планету и искать варианты спасения.

  Герои спускаются с горы, где они приземлились, ведь там жить невозможно. И основывают некий посёлок. Со всех сторон их окружает вражеский лес, в котором даже растения очень опасны. И теперь герои пытаются пройти все эволюционные этапы заново -- делают первобытные орудия труда, придумывают, как смастерить колесо и тд. И ищут способ, как вернуться на Землю.

  Я, конечно, подозревала, чем все завершится, но узнать, как они это сделают, очень хотелось. К тому же в романе постоянно происходят какие-то новые события, поэтому заскучать с ним никогда.

  Не хватило эпилога. Какой-то истории о том, что случилось с героями после основных событий.

  Ну и напоследок. Во время чтения я постоянно вспоминала этот мем. Разве что "если бы я попала в прошлое" можно заменить на "если бы я оказалась на другой планете".
  

  17

  747