Отзывы о книге Кімната
dolli_k30 ноября 2020Магічний реалізм, який я сприймаю. Ось це саме той випадок. Бо зазвичай сюжет для мене або ж надто химерний, або ж видається трохи ідіотським. А тут усе було навпаки. Та й загалом -- книга знайшла мене випадково. Тепер я ще раз переконалася, що випадковостей не буває.
Я взагалі не планувала цю історію купувати. Проте я робила замовлення в інтернет-магазині й натрапила на неї. Назва видалася мені знайомою. Я не полізла перевіряти свій віш-лист і замовила її. Уже потім я зрозуміла, що переплутала її з книгою Емма Доног'ю - Кімната . І вона довгенько лежала на полиці, чекаючи свого часу. Ось він і настав. До речі, книга потрапила ідеально під настрій.
За атмосферою книга нагадала мені Кристин Фере-Флери - Дівчина, яка читала у метро . Така ж тепла, мила та щира. А от у сюжеті немає нічого схожого.
Книга розповідає про дівчину Яну. Її дядько купив квартиру й попросив її приїхати та винести звідти купу речей. Ну й заразом відпочити в південному українському містечку. Приїхавши, дівчина дізнається, що в квартирі раніше жила дивна бабця, яка збирала загублені речі. І дівчина розуміє, що деякі можна повернути...
Загалом у книзі не відбувається ніяких подій. Тут є безліч випадкових людей з уривками їхніх історій (доволі химерних людей та доволі химерних історій). Тут є класна радіостанція Кавун ФМ, яка допомагає відшукати втрачене -- теж доволі химерна. А ще тут є чудернацька кава -- з огірковим сиропом чи іншою непоєднуваною з кавою річчю. А головне -- тут є чорний кіт -- і герой оповіді, і малюночок, що прикрашає кожну сторінку книги.
Книга химерна, але неймовірно тепла та атмосферна. І дуже припала мені до смаку.
Магический реализм, который я воспринимаю. Вот это как раз тот случай. Потому что обычно сюжет для меня или слишком вычурный, или же выглядит несколько идиотским. А здесь всё было наоборот. И вообще -- книга нашла меня случайно. Теперь я ещё раз убедилась, что случайностей не бывает.
Я вообще не планировала эту историю покупать. Однако я делала заказ в интернет-магазине и наткнулась на неё. Название показалась мне знакомым. Я не полезла проверять свой виш-лист и заказала её. Уже потом я поняла, что перепутала её с книгой Эмма Донохью - Комната . И она долго лежала на полке, дожидаясь своего часа. Вот он и наступил. Кстати, книга попала идеально под настроение.
По атмосфере книга напомнила мне Кристин Фере-Флери - Девушка, которая читала в метро . Такая же теплая, милая и искренняя. А вот в сюжете нет ничего общего.
Книга рассказывает о девушке Яне. Её дядя купил квартиру и попросил её приехать и вынести оттуда кучу вещей. Ну и заодно отдохнуть в южном украинском городе. Приехав, девушка узнает, что в квартире раньше жила странная бабушка, которая собирала потерянные вещи. И девушка понимает, что некоторые можно вернуть...
Вообще в книге не происходит никаких событий. Здесь есть множество случайных людей с отрывками их историй (довольно причудливых людей и довольно причудливых историй). Здесь есть классная радиостанция Арбуз ФМ, которая помогает найти потерянное -- тоже довольно странная. А еще здесь есть странный кофе -- с огуречным сиропом или иной несочетаемой с кофе вещью. А главное -- здесь есть чёрный кот -- и герой повествования, и картинка, украшающая каждую страницу книги.
Книга необычная, но невероятно тёплая и атмосферная. И очень пришлась мне по вкусу.
17 понравилось371
Комментарии 2
Ваш комментарий
, чтобы оставить комментарий.
Ооо, судя по рецензии, как раз то, что я люблю. Как жаль, что нет русского перевода (((