Рецензия на книгу

• 

  Аноним16 ноября 2020 г.

  “Робін, Робін, Робін Крузо! Щасливий Робін Крузо! Куди ти пропав, Робін Крузо? Куди ти пропав? Де ти був?”. Цими словами закінчується всесвітньо відома історія про Робінзона Крузо. Мене ця історія дуже захопила, але у деяких місцях книга нуднувата. Ще, як на мене, у книзі занадто багато крові і всього такого.
  ⠀
  ️Про улюблені моменти. Я обожнюю момент, де Робінзон перший раз посіяв пшоно. Якщо чесно, то мені загалом фермерство подобається. Можливо, тому що я з цим вживу не стикався. Після того, як він почав садити пшеницю, все почало робитися кращим. Їжі було достатньо, ще й овець привів.
  ⠀
  Що ж про найнеулюбленіші моменти, це момент порятунку П’ятниці. Забагато крові чи щось типу того… Я таке не люблю. Але є там і плюси. Наприклад те, що з'явився новий друг у команді Робінзона. Це дійсно круто. Давно вже Робінзон ні з ким не розмовляв. Я вважаю, що сама подія погана, а наслідки прекрасні.

  4

  1,1K