Рецензия на книгу

• 

  Аноним14 ноября 2020 г.

  ПІТЬМА, яка цікавить, бентежить, жахає і полонить.

  Перегорнувши останню сторінку я на декілька секунд завмерла, намагаючись розкласти все на поличках в голові. А потім змахнула сльозу, яка скотилася по щоці та подумала: “Як. Це. Було. Прекрасно”.

  Ілларіон Павлюк - це моє відкриття світу сучасної української літератури цього року. Спочатку він закружив мене у “Танець недоумка”, потім змусив пробиратися крізь пелену таємниць “Білого попелу”, а тепер затягнув у “Пітьму”.

  Це той випадок, коли я абсолютно не хочу переказувати тут сюжет. Адже якщо почну це робити, то точно не зможу уникнути спойлерів. Цій книзі вдалося поєднати традиційну містичну класику Гоголя та Булгакова з сучасним моторошним хоррором Кінга. А потім приправити це все вітчизняним колоритом, філософськими роздумами та численними алюзіями на твори мистецтва.

  Павлюк настільки філігранно заплутує спіраль сюжету, що ти вже і не розумієш, де реальність, а де вигадка. Де справжнє життя, а де гра уяви. З кожним розділом ти занурюєшся у книгу ще глибше і шукаєш розгадки, як маленька Надійка, яка прагне знайде вихід з непроглядної темряви каменярень.

  Мій мозок просто вибухав від метафоричності образів! Кожен читач може страктувати їх зовсім по-різному, однак мені було б неймовірно цікаво почути пояснення самого автора. Думаю, вони могли б поміститися у томик не менше самої “Пітьми”. Адже я більш ніж впевнена, що частина території Буськового (С)аду лишилася для мене незвіданою.

  “Я бачу, вас цікавить пітьма” ввійшла до фіналу конкурсу «Книга Року BBC». І я щиро бажаю Ілларіону Павлюку перемоги! Тому що ту грунтовну роботу, яку було присвячено цій книзі, потрібно оцінити достойно!

  А вас я теж запрошую у світ пітьма. Вона інтригуюча, моторошна, часом навіть бридка. Однак в той же час вона фантастична.

  4

  950