Рецензия на книгу

• 

  EslavaSabio

  3 ноября 2020

  Серед осені перенестись у передріздвяний Бостон?
  Легко!
  Тільки-от свята буде мало.

  Не важливо, хто Ви. Звідки. Який маєте статус. Походження. Смерть може увійти у будь-які двері. І жіночий монастир не став винятком. Убивають молоду черницю Каміллу, а літня сестра Урсула зазнає складних травм. Згодом знаходять рештки жінки з ампутованими ступнями й руками, без обличчя. Як пов’язані ці вбивства? Які таємниці приховують за стінами монастиря? У кінці-кінців, що переможе: віра чи наука? Чимало глобальних питань триматимуть в напрузі до останнього. А детективиня Ріццолі та її подруга Айлз намагатимуться розплутати цей клубок таємниць…

  Тепер оповідь звертає на інакшу стезю. У третій частині всю увагу на себе перебирає Мора Айлз. Так-так. Та сама Королева Покійників. Фатальна жінка, яка спокійно з’являється на місці злочину в найкращому амплуа: чудова зачіска, завжди нафарбовані губи, відповідне вбрання. Завжди справляє хороше враження. Проте у її життя вривається минуле в образі її колишнього чоловіка.

  Чи буде другий шанс?
  Доводиться робити вибір.
  Знайти вихід.
  Зрозуміти себе.

  У будь-якій серії книг для мене дуже важливий розвиток героїв. Не може бути однаковою людина у першій і в п’ятій частині, має бути якась еволюція (або навпаки – занепад). Тобто з героєм має щось коїтись, він повинен рухатись. А читач має дізнаватись про нього з різних сторін. Нарешті ми бачимо не стійку й холодну Джейн Ріццолі, яка здатна витерпіти все. Вона може бути іншою – ніжнішою, слабкою, не боятись робити перші кроки назустріч новому. І це тішить. Мора Айлз лише починає розкриватись читачу, але я вже бачу величезний потенціал у цій жінці.

  Мені здається, давно я не отримувала такого сатісфекшену від детективів.
  У кінці книги мене аж розривало.
  Від думок, вчинків й намірів героїв.
  Я мусила взяти й почати наступну книгу. Бо там таке творилось.

  1 понравилось

  0

  199