Рецензия на книгу

• 

  Romashka2814 июня 2012 г.

  Книжка продовжує посідати одне з основних місць в моєму житті. Яка цього разу? Пані і панове, Олександр Дюма власною персоною і його офігенний історичний роман "Королева Марго".

  Чесно кажучи, з деякою неохотою і упередженістю берусь за книжки цього жанру. Думаю, зараз опинюсь знов на уроці історії і мені знов вліплять "2" (було діло), зараз знов буде нудний опис історичних подій і я засну над тією розповіддю. Але, Олександр Дюма в коріння змінив мою думку про історичні романи. Захоплює мова автора. Виникає контраст теми твору та способу її вираження. Настільки легко читається, настільки захоплює і затягує, і навіть не віє тією "кам'яною" Францєю 16 століття, що хочеться саме таким чином вчити дітей світової історії.

  На тлі опису одного із ключових моментів історії Франції, а саме Варфоломієвської ночі, Дюма дає можливість читачеві усвідомити той факт, що навіть короновані особи були насамперед людьми. Франція манить, інтригує і зачаровує. Плаття з шлейфами, зачіски з кокардами, вишукані парфуми і галантні джентельмени. Лувр кишить інтригами, підступами і змовами. Тут і Катерина Медічі зі своїми вічно підступними планами отруїти неугодних, і заздрість братів-королів, і ненависть. Брат підставляє брата, мати отруює сина, чоловік і дружина гуляють один від одного на стороні на очах один одного. І то всьо політика. Я тако почитала і подумала, наші з вами політики, порівняно з ними, нервово курять бамбук.

  Є, звичайно, і свої недоліки у "Королеви Марго". Дюма і в цьому романі залишається вірним собі і не обходиться без трохи вигадливих сцен з нудотно чемними кавалерами і зайво кокетливими дамами. Не зовсім розумію чому саме назва роману така, розповідь йде про Генріха Наварського. І трохи розчарувало завершення. Але на противагу недолікам тут є палке кохання, випробуване смертю, незламна дружба, перевірена в бою, міцне союзництво. Є зради, смерті, пророцтва, політика і трон. А на голові тяжіє корона, омита кров'ю і слізьми.

  Історія варта того, щоб про неї писали. Роман вартий того, щоб бути прочитаним. І мій захват зайвий раз підтверджує просту істину: «Класика вічна".

  22

  150