Рецензия на книгу
Я бачу, вас цікавить пітьма
Ілларіон Павлюк
Аноним21 октября 2020 г.Ви вірите у надприродне?
А ви вірите в надприродне? В Долю, Бога та смертні гріхи? У те, що кожен в кінці отримає те, на що заслужив?
Ілларіон Павлюк, як і раніше, змушує замислитись над тим, чи правильно ми чинимо. Зі світом, з людьми, з собою...
Що гірше: хіть, зажерливість, заздрість чи лінь? Я гадаю, що все таки останнє, бо байдужість - це та сама лінь, але, найчастіше, по відношенню до людей.
Колишній боєць легіону, зараз консультант поліції Андрій, потрапляє до села Бузьків Сад, де повинен консультувати місцеві правоохоронні органи щодо справи маньяка. Але ні поліція, ні мер про нього нічого не знають і хочуть якнайшвидше здихатись від київського консультанта. А найдивніше те, що навіть мешканці селища забули про зниклих жінок і маленьку дівчинку, з мушлею слухового апарата за вухом.
Весь світ проти, ви пливете проти течії? Чи надовго вистачить сил? От і Андрій починає сумніватися в собі. Але маленька дівчинка, яка ховається від Звіра, що зачаївся в покинутому цукровому заводі, ніяк не хоче покидати його думки.
Міфи, легенди, фільми та сюжети інших книг - усе це сплелось в нову, надзвичайну історію, що балансує на межі магії та реальності, і змушує повірити в те, що будь-який наш вчинок може дорого коштувати...
5891