Рецензия на книгу

• 

  EslavaSabio21 октября 2020 г.

  Ріццолі в ділі.
  І я з нею.
  Наші пригоди продовжуються.

  У цьому романі вектор оповіді й атмосфера максимально наближені до попередньої книги, себто «Хірурга». У нас з’являється нова проблема, точніше персона, яка наслідує почерк Хірурга, однак вбиває спершу чоловіків, а дружин викрадає. Згодом тіла жінок також знаходять за різних незвичайних обставин. Те, що зарізяка витворяє із жертвами – не просто жах, важко слова підібрати, як ці вбивства сплановані, і що доводиться переживати людям, які померли від леза Асистента. До всієї моторошної картинки додаємо втечу «Хірурга» із в’язниці. Маємо хороший тандем – «Хірург» і «Асистент». От цікаво, як детективиня Ріццолі цього разу впорається із розкриттям злочинів, адже потрібно подолати не лише з фізичні перешкоди, а й знешкодити внутрішніх демонів й приборкати страхи.

  У «Асистенті» знайомимось з ще одною, не менш важливою в перспективі, жіночкою-лікаркою – Морою Айлз. Вона працює експертом в судовій медицині, а якщо точніше – патологоанатом. Тепер я знаю, що аутопсія – це той самий посмертний розтин тіла. І ще безліч подробиць з цього «приємного» процесу. У книзі чимало буде моментів, де ви разом з докторкою Айлз (або ж «Королевою Покійників») будете ритись у нутрощах мерців. Миленько доволі.

  Приблизно половина книги мене взагалі не відпускала. Така інтрига була. Ближче до кінця все йшло на спад. Не можу сказати, що фінал розчарував чи не сподобався. Я очікувала значно сильніших і бурхливіших емоцій від нього. Доволі рівно, спокійно. Мабуть, попередня частина мене сильно розбалувала. Ну що вже маємо. А поки продовжую розкривати нові справи разом з Ріццолі.

  1

  100