Рецензия на книгу

• 

  EslavaSabio

  6 октября 2020

  Цього року я планувала поїхати у Львів. Дуже скучила за цим містом. За його теплою енергетикою, за запашною кавою та терпким вином, живою музикою на маленьких вуличках, за бруківкою, похмурним небом. Фізично лишилась вдома, а от душею я сиджу в затишній кав’ярні, дивлячись на дощовий Львів за вікном. Завдяки новому роману від Богдана Коломійчука можливо все.

  Варто говорити, як сильно я чекала на вихід цієї книги? Думаю, тут і так все зрозуміло. Ще минулого року, коли вперше відкрила для себе творчість Богдана Коломійчука, точно знала, що буду продовжувати читати всі тексти автора. Особливо про комісара Вістовича. Ох, і який же харизматичний цей мужчина-детектив.

  Цього разу автор переносить нас у 1906 рік. І ми поринаємо у вир політичних та шпигунських інтриг, у яких задіяні й Австро-Угорщина, тодішня Російська імперія і Німеччина. Завдяки «Експресу до Галіції» нас трішки поносить землями Європи, зустрінемось з неоднозначними людьми, які постійно щось приховують. Ну і, врешті-решт, опинимось у Львові, де і розкриється головна інтрига книжки.

  Єдиний мінус роману – розмір. А можна мені книгу на 600 сторінок про Вістовича? Скільки не дай, мені буде мало, прочитаю так само дуже швидко.

  Роман і справді прочитала на одному диханні, не могла ніяк почати працювати, бо дееесь там, на робочому столі, лежить книжуля з шаленими пригодами і шепоче до мене: «Оля, тут Вістович буде розбиратись зі всім цим лайном. Ти маєш дізнатись, що буде далі. І ні, до вечора ця таємниця не може почекати!». Ну як тут можна не спокуситись й не дочитати роман? Це було приголомшливо, динамічно, неочікувано.

  Дякую автору за чудову пригоду. І тепер традиційно – чекаю на нову книгу.

  4 понравилось

  0

  351