Рецензия на книгу

• 

  Аноним5 октября 2020 г.

  «Лабіринт духів» - завершальна книга, яка дає відповіді на всі питання, що назбирались за всі попередні книги. Структурно складна, окрім героїв, які нам відомі ж попередніх частин, додаються нові, їх все більше й більше. Але тим не менш – неможливо втомитись у такому сумбурі, бо оповідь автора жвава, динамічна. Зупиняєшся тоді, коли перегортаєш останню сторінку.

  Жанрово «Лабіринт духів» найбільше всього нагадує детектив (а моментами й трилер). На сцену вивалюються усі приховані скелети персонажів, і починається розслідування, яке допоможе дізнатись правду. Важливо, що нарешті безліч ниточок сплітається в один клубок. Ти знаєш долі всіх героїв. Водночас стає сумно, бо все закінчилось, а водночас – меланхолійна гра Сафона тримає в своїх руках до останнього рядка… Таке враження, що в цій книзі автор прощається з читачем остаточно, завершивши свій останній спектакль. Шкода, що так і вийшло. Майстрів небо часто забирає занадто рано.

  Цвинтар забутих книжок – значно більше, ніж детективна чи містична історія. За сторінками книжок циклу поринаєш у справжню сімейну сагу, ба більше – в історію Іспанії. Після книг Сафона знаєш, якою може бути на запах Барселона, в якому місці ховаються найтаємничіші книги, яким неоднозначним буває минуле людей.

  4

  276