Рецензия на книгу

• 

  Sopromat

  16 сентября 2020

  Сучасний роман про давню історію...

  Психологи кажуть:"Не чіпайте , спілкуючись, теми релігії та політики- не будете сваритись." Як тут не зачепиш, якщо автор в них занурив? Толерантність- то не ваше? Читайте.
  Будист, ісламіст, атеіст? НЕ читайте.
  Піднесення християнської віри; ствердження, що тільки ця віра надає сили терпіти, бути відданими, скромними, чемними, добрими...
  В жодному разі не оцінив би так високо роман за історію кохання. Злиплося все від солодкої солодощі. Та й головна героїня не цікава. Відчувається, що вона повинна нести до читачок настанову, як треба поводиться справжній цнотливій дівчині. І кого любити більше за життя.
  Все це дрібниці на тлі картини насолоди одержимості від влади, безпокаранності, відриву від реальності. від оцінювання своїх здібностей, захоплення роллю деміурга.
  На мій погляд, найціавіші образи в романі- Нерона і Петронія.
  Монстр, що хоче визнання будь у чомусь. І людина, що намагається вижити на лезі ножа, в епіцентрі зарази.
  Дуже сучасна книга. Про народ, згодний за ради харчів загубити все людське та аплодувати тирану, щоб потім дивуватися: " Ніхто не був спокійний за своє життя і надбання. Закон перестав охороняти . Зникла чоловіча гідність і чеснота, послабшали родинні узи і запідлівші серця навіть сподіватися не наважувалися." Та хіба не вони самі створили це?

  16 понравилось

  0

  1,1K