Рецензия на книгу

• 

  Tosik86

  1 сентября 2020

  Ніколи не забувати...

  Сильна книга, важка.... болюча.... і ще болючіша від того, що реальна. Персонажі вигадані? Ні, вони не вигадані: такі Лесі і Діми є чи не в кожній багатоповерхівці, в кожному селі.
  Ми часто бачимо та чуємо про неблагополучні сім'ї та домашнє насилля по телевізору, від людей, може й хтось має таких сусідів, а в цій книзі історія розказана із середини, звідти - з тієї сторони дверей. Переживання і страх дітей, думки кожного. Як це страшно, коли дитя на цілому світі не має до кого притулитися, коли шукає підтримки в бібліотекарці, чужій їй людині, бо та сказала добре слово. Ще багато можна говорити, всі герої добре розкриті, всі їх думки, вчинки... але це треба читати.
  
  Автор нам показує - яке б не було дно, надія завжди є і звідти можна вибратися, це вже власний вибір. Так саме, як і за власним вибором можна попасти в те дно.
  Книга дуже захоплива, цікава, важка, інколи страшно, інколи навіть огидно, але відкласти книгу неможливо.
  
  Таким книгам бути! Такі книги читати! Багато свідомостей вона змінить, може навіть спасе якусь сім'ю...
  
  Дякую автору Поліні Кулаковій за майстерно піднесену соціальну проблему. Відчувається глибоке переживання автора, від того ця історія проникає прямо в душу і заставляє задуматися, може, навіть в чомусь змінитися.
  
  Не можу не відмітити видавництво "Дім химер". Книгу приємно тримати в руках. Якість прекрасна, оформлення пречудове. Обов'язково маю туди завітати.

  3 понравилось

  0

  390