Рецензия на книгу

• 

  crazy_squirrel

  28 августа 2020

  Мені здавалося, ця серія уже завершилася, аж тут Навчальна книга-Богдан припіднесла такий подарунок! Кіт Фіндус Зелений Горошок (обов'язково в штанцях у смужечку та з шапочкою) та його дідусь Петсон (саме така ієрархія, ви все правильно розумієте) повертаються з новою оповідкою.

  Якщо у попередніх книжках Фіндус полював на лиса, вичікував різдвяного гнома і закопував котлетки (щоб виростити котлеткове дерево!), то цього разу все дещо простіше. Йому заманулося позмагатися з дідусем у спритності та вмінні. Та де там старому обігнати кота чи хоча б за ним прослідкувати! Доки розігнешся — того вже й слід прохолов. А Фіндус невгамовний і все знаходить нові і нові змагання. Проте є і таке заняття, в якому дідусь Петсон — неперевершений (і ні, це не спати, тут кіт будь-кого заткне за пояс)).

  Улюблена моя форма книжок — читалки-розглядалки. Бо читати, насправді, тут зовсім мало, а ось розглядати можна годинами. І це, звісно, не віммельбух з безліччю дрібних деталей, для яких треба ще й лупу знайти, але на малюнках Нордквіста завжди є багато подробиць, які жодним чином не згадані в тексті, але їх розглядати дуже кумедно. Спробуйте пошукати мишустиків ;) (Петсон каже, що їх бачить лише Фіндус).

  3 понравилось

  0

  137