Рецензия на книгу

• 

  Romashka28

  9 апреля 2012

  Моє життя плавно перетекло в мирне русло, всі страсті вщухли і я знов пишу про книжки. Після "Самотності в мережі" я геть начисто перестала читати. Чи то так книжка вплинула на мене і мені потрібен був час, щоб "переварити" інформацію, чи голова була зайнята зовсім іншими речами, але факт лишається фактом, з того часу я книжок до рук не брала. З, майже місячної, безкнижкової коми, мене вивела Джоді Піколт і її неперевершена книжка "Забрати любов" і вона безперечно варта уваги всіх нас, але зараз про інше. Зараз про книжку, яка вразила мене до глибини душі, яка викликала в мені стільки емоцій, що не викликала жодна інша з книжок. Це книжка "Зло" Людмили Баграт.

  Я досі не можу адекватно описати ні книжки, ні враження, яке вона на мене справила, бо я по вінця переповнена нею. Мої емоції від читання, можна порівняти з емоціями першого поцілунку на першому побаченні з хлопцем, який мені ну дуууже сильно подобається. Це книжка-бомба, вона з перших рядків порвала мене на окреми молекули. Та що там молекули на атоми, окремі іони і протони. З перших букв я просто розчинилась в ній. Я жадібно ковтала сторінка за сторінкою, я смакувала кожну літеру, нестримно напивалась жагучою цікавістю. В своєму читацьому досвіді, я ще не зустрічала книжки, яка б на стільки мені сподобалась. Я прочитала її за одну ніч. 03.00 година ночі понеділка, а я ще читаю, пів на 5 - я продовжую читати. Я читала до тих пір, поки не перевернула останню сторінку свого електронного формату. Сіла і розридалась.

  Для мене ця книжка є ідеальною, а Людмила Баграт якимось божеством. В ній бездоганне все, від стилю і мови авторки до підбору імен героїв. Вона має приємний "смак" і незабутній аромат. Вона солодка, вона терпка, вона повітряна, вона лякає і манить, вона чарує, вона... вона... аааааа...

  Я не буду розповідати змісту і тим більше філософствувати над глибоким підтекстом, бо її треба читати, а не переказувати, я просто пораджу Вам прочитати. Та ні, я Вам просто наказую ПРОЧИТАЙТЕ. Гріх позбавляти себе такої насолоди.

  Я безнадійно і безповоротно закохалась в цю книжку. "Зло" остаточно перемогло мою душу :) І я щиро захоплююсь головною героїнею, Марго. Вона не змогла перемогти Зло, вона по вуха заляпалась брудом. Але вона його змила... кров'ю...

  
  

  "... якщо Ви не бачили сутінків у Львові, Ви не знаєте, який вигляд має печаль".

  25 понравилось

  197