Рецензия на книгу

• 

  giggster4 апреля 2012 г.

  Серідзава порадував. Хоча усі твори круто замішані на власній біографії, але в цій збірці очевидне різномаїття творчого підходу автора. Якщо «Мужская жизнь» і «Разговор с ушедшим» ближче до автобіографічних спогадів «Божественної серії», то вже в «Умереть в Париже» все переставлено з ніг на голову – оповідь веде жінка, до того ж не великого розуму. Від імені жінки написано і «Таинство» – погляд зсередини на будь-яке секстанство, причому з точки зору самого правовірного сектанта. «Храм Наньсы» (про подорож у Китай) вирізняє незвична кількість діалогів – на відміну від традиційних для Серідзави авторських монологів.

  4

  485