Рецензия на книгу
Нова людина
Наталка Ліщинська
ToribioGloboid4 июля 2020 г.Антиутопія по-українськи
Можливо українці народ такий, що нам подавай усього та побільше. От і у цьому творі сюжетних ліній і відгалужень немало, але не до кінця доведена кожна із них.
Авторка нам показує недалеке майбутнє , де люди захотіли мати "супер діток", а отримали егоїстичних і настільки ж розумних ,наскільки безжальних створінь. Хочете струнку, високу, блакитнооку блондинку? Чи може міцного і кремезного, кароокого красеня? Все це ви можете замовити для своєї дитини за кругленьку суму грошей. І всі так хотіли мати най най най чадо, що забули поцікавитися " а що там із душею, лікарю?" , бо саме у цьому моменті вийшов пробіл.
Геники ( дітки) та діпри (звичайні люди) були занадто різними і звичайно настав момент , коли обидві раси зрозуміли, що хочуть панувати на планеті.
Ой що почалося!
Майже Коронавірус, але не зовсім)
Тут і біблійні мотиви, і дрібка Шекспіра, і трохи від серіалу "Сотня" та іще багато всього.
Загалом книга вийшла дуже насиченою. Прочитала я її за 1 день, бо напруга не відпускала.
Але по-моєму було б ідеально , якби авторка зробила із книги трилогію і більш детально описала кожну сюжетну лінію, бо ,наприклад, у моменті із школою перевиховання і Вівчаркою я не побачила завершеності. І не дуже повірила у кохання головних героїв , яке виникло нізвідки.475