Рецензия на книгу

• 

  Аноним1 июля 2020 г.

  Давно пережитий жанр детективу, в який часом хочеться повернутись. Сюжет посередньої загостреності, не скажу, що розв'язка дуже мене приголомшила, бо все воно до того йшло. Було цікаво, з задоволенням читала книгу, сюжет не провис в середині, як це часто буває в детективах. Але не подобається мені, коли в один момент з'являється тітонька і з ходу розповідає що до чого, інспектор вже ж майже сам все розгадав. Ічому вбивці не вбивають таких тіток, що явно щось знають і саме живуть в їхньому домі.
  Книгу не потрібно обходити, вона чудово підійде для недільного літнього дня на гамачку.
  Можна буде навіть перечитати, але не тому, що цікава, а тому, що все воно швидко забудеться.
  Про переклаяд "Кишеня повна жита":
  поприи наявність мелодійних слів типу "бігме" і "позаяк" всеодно прослідковується неякісний переклад від КСД. Стандартно, посередині книги випливають всякі "завідує", хоча мало бути "заздрить".

  1

  177