Рецензия на книгу

• 

  Ryna_Mocko17 июня 2020 г.

  Створювати такі світи в яких читачу цікаво не просто спостерігати за одним-двома головними героями, а блукати різними країнами, бачити різноманітні народи і порівнювати чия ж правда біліша - оце справжнє мистецтво. Робін Гобб вдалося зацікавити мене не тільки історією юнака Фітца, а й зародити насіння зацікавленності в історію таємничих піратів, містичного Блазня, та питанням "А що там, за схилом, за річкою, за горами?" Тому з радістю та острахом готуюсь подорожувати усім світом талановитої письменниці і знайомитися з новими героями та їх пригодами.
  Не можу сказати що це було "кохання з першої сторінки" - для мене в цій книзі правило 50 сторінок не спрацювало б. Перша половина книги була рівна та спокійна: в ній Фітц був ще зовсім малий. Але ця частина знайомить нас з головними фігурами на шахівниці - ми складаємо перше уявлення хто є хто в цій історії.
  Приблизно на половині книги мене настільки поглинув цей світ, що мені не хотілося нічого: ні їсти, ні спати - тільки б дізнатися, що ж там далі трапиться. Для мене стало приємною несподіванкою, що поступово моє відношення до персонажів змінювалось: автор надавав можливість подивитися на їхні вчинки з іншого боку. Так у мене відкрилися очі на мотиви вчинків Чівелрі, батька головного героя.
  Книга починається з того як до замку приходить стариган з малим хлопчиком. Він стверджує, що той є байстрюком принца і тому наполягає щоб Чівелрі сам опікувався ним. Хлопця віддають слузі принца Баррічу - той доглядає за конями та псами. У малого навіть імя немає - його кличуть "Фітц", що означає бастард. Батько жодного разу не прийшов до нього, одразу після того, як Фітц почав жити у замку, принц відмовився від корони і разом з дружиною поїхав.
  Коли хлопець трохи підріс його долю вирішив король - той наказав таємно вчитися на вбивцю. Кожної ночі чоловік зі шрамами відкривав таємні двері та забирав Фітца на заняття для знання зброї, отрути та шпигунства.
  Свої знання Фітцу знадобилися коли почалися піратські набіги на прибережні містечка. Ті люди, яких брали у полон на кораблі, поверталися змінені - в них були відсутні усі добрі людські риси. "Перековані" думали лише про себе, руйнували все навколо та вбивали навіть членів своєї родини.
  Ця книга подарувала мені багато цікавих знайомств - з хлопцем Фітцом, принцем Веріті та містичним Блазнем. З ними я неодмінно хочу зустрітися в продовженні історії. Але ще більше я з нетерпінням чекаю можливості дізнатися інші історії з цього світу - мабуть вперше мене абсолютно підкорив не якийсь конкретний персонаж, а цілий СВІТ. Хочеться пірнути в нього і залишитися там надовго.

  46

  1,4K