Рецензия на книгу
Замки
Ирина Фингерова
EslavaSabio30 мая 2020 г.ЗНАЙДИ СЕБЕ
Перші думки, які в мене виникли після прочитання цієї книги. Я задумалась: як же ж важливо знайти себе серед того, що нас оточує. Не загубитись серед інших. Відчувати СЕБЕ. Навіть тоді, коли це зробити складно. Чи не відчуваєш сили, банально – щось заважає.
На такі роздуми мене наштовхнула головна героїня Таня. Мені постійно хотілось їй допомогти, дратувало все, що заважало їй вирватись із цієї буденщини, негідного життя, соціального бруду. Хотілось, щоб вона хоча б на дрібку стала щасливішою. Дівчина перебуває на стадії формування особистості (підлітковий вік, як-не-як). На неї впливають: сім’я, друзі, знайомі, кохання, ну і, звісно ж, - власні інтереси й захоплення. Що з цього вона використає для власного Я, обирати лише Тані. А читачеві спостерігати й міркувати над всім.
То як це було? Незвично. Ще в сторіс, коли я показувала книгу вперше, відразу відмітила, що такого я точно не читала! Моє внутрішнє чуття мене не підвело. Важкувато підібрати слова, щоб описати всі емоції від книги. А їх вистачає. Я б ідентифікувало цю книгу, як соціально-реалістичний горор. Ні, тут немає звичних нам жахастиків, тут є щось інше – суспільство та буденність, які отруюють все навколо. Все максимально трушно. Не награно. Життєво. Постійно відчувається намагання вибратись за власні рамки.
Особисто я б рекомендувала «Замки» читати підліткам та юним особам. Можливо, це їх спонукатиме задуматись над тим, як формується особистість людини, що на неї впливає.
080