Рецензия на книгу

• 

  Аноним13 мая 2020 г.

  Особлива одразу з декількох причин для мене книга. Попри те, що вона дитяча, кожен дорослий знайде у ній щось своє.

  Ідеально підходить, якщо настрій – зібрати усі речі і побувати в горах чи біля моря (як герої історії) і тужити, ніби будучи в море кинутим. Взявши квиток лише в один кінець, аби осінь стала улюбленим кольором. Певно, усі когось чи щось важливе втрачають без особливих на те причин. Ось і Мумі-тато переживає щось на зразок кризи середнього віку, вирішивши, що розмірене життя у Долині (вигадана місцина) - не для його бунтівної душі.

  Мумі-сім'я пакує речі і вирушає жити на острів з маяком, серед бурхливого моря. У результаті маємо зворушливу історію, пронизану чарами і затишком, де Мумі-мама облаштовує маленький сад, попри те, що його злизує безжальне море, а інші члени родини остаточно дорослішають.

  Читається легко, приємно. Історія повчальна і щемлива.

  21

  995