Рецензия на книгу

• 

  crazy_squirrel

  28 апреля 2020

  Донбас без дна

  Збірка «Безодня» — це не черговий опус про війну для підняття патріотизму. Це — хроніки війни як вона є. Без прикрашання, без героїзації, без вичавлювання сліз. Герої тут говорять суржиком і лаються, спершу від цього трохи незручно, але зрештою, покажіть мені військового на Сході, який під обстрілом буде говорити виключно літературно?

  Оповідання «Безодні» не мають одного жанру. Це і містика, і горрор, і фантастика. Альтернативна історія (так, нам дуже не вистачає костюмів «Кіборг») і привіт Вархаммеру. Це історії про минуле і майбутнє, про те, як ведеться на війні, і те, як потім жити далі (і чи можливо жити нормально взагалі).

  Війну не можна забути, її можна лише пережити. Пропустити крізь себе, переосмислити, трансформувати. Містифікувати, наділити надприродними силами і чорнотою зла, бо що таке війна, як не безодня темряви? Той, хто падає у неї, уже не повертається тим, яким був раніше. У нього буде інший погляд, надчуття, а ще — легкий шлейф смерті.

  Читати неодмінно разом зі збіркою +++ — вірші створюють ритм, читаються як заклинання. Проза передає події, а поезія — почуття.

  8 понравилось

  310