Рецензия на книгу

• 

  Readeriia31 марта 2020 г.

  Після мого вдалого досвіду з Коллін Гувер, я вирішила продовжити знайомство з її іншими творами. Цього разу вибір пав на «Без Меріт». Скажу одразу, ця книга слабша за «Покинь, якщо кохаєш», проте по-своєму цікава.
  ⠀
  Історія крутиться навколо незвичною сімейки, де кожен зі своїми причудами. Та найгірше всього з усім цим Меріт (принаймні, вона в це свято вірить).
  ⠀
  Адже вона втомилася порівнювати себе з бездоганною сестрою-близнючкою, терпіти мамину агорафобію та татову нову дружину. А до повного комплекту ще й хлопець, який їй так подобається, насправді, плентається за її сестрою та ще й переїздить до їхнього будинку. Комбо
  ⠀
  Подумавши, що всім на неї байдуже Меріт знаходить один єдиний вихід – покінчити життя самогубством. Тільки ж це треба зробити у типовій для підлітка манері. Тому вона пише листи всім членам родини, де розкриває всі їхні таємниці, які довго було приховано за 7 замками.
  ⠀
  Може здаватися, що вся книга буде огорнута драматизмом, однак це зовсім не той випадок. Все навпаки. Книга просякнута гумором та здоровим глузуванням над підлітковим баченням світу. Та головне, вона показує наскільки важливим є вміння говорити з рідними про свої проблеми та бажання бути почутим.
  ⠀
  Думаю, перехід Гувер з дорослої аудиторії на підліткову вдався. Тож поки вона своїх позицій в моїх очах не втратила)

  1

  1,7K