Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv28 марта 2020 г.

  Колись я вже з Пратчеттом знайомилася. Чула відгуки, що він дуже специфічний і обмежила тоді своє знайомство книжкою про пошту. Тепер же, коли ВСЛ видає такі чудові по якості книжки, захотіла почати спочатку. Виявляється, з цього дискосвіту є кілька серій і видані вже щось до 20 книжок, але це ще далеко не всі, тож незрозуміло: чи читати що є, чи чекати, поки буде видане все. Бо поки дочекаєшся закінчення серії, то можна і забути, що там раніше було. Книга оформлена дуже гарно. Дивовижна обкладинка, форзаци насиченого синього кольору, навіть ляссе є, теж синє.

  Книга йшла якось то цікаво, то відкладала на кілька днів. Але все ж читається цікаво і легко. Чарівник-невдаха Риндсвінд зустрічає туриста Двоцвіта, першого туриста на Диску. Двоцвіта супроводжує дивний багаж - скриня на ніжках, яка завжди і скрізь ходить за господарем. І починаються карколомні пригоди, з яких обоє завжди виходять неушкодженими. Риндсвінд - щасливим, що вижив, а Двоцвіт все сприймає з дитячим захопленням, тож він щасливий, що з ним це трапилося. Власне, вся книга сповнена карколомних пригод, де одна пригода перетікає в іншу, і тривають вони аж до самої останньої сторінки. Тому я, напевно, продовжу збирати і читати книжки про Дискосвіт і його мешканців.

  У Пратчетта дійсно свій гумор, стиль викладу. Багато алюзій на наші реалії, сатири. Читається цікаво, хоча і не всі цікавинки можна відгадати з ходу, тож часом зупиняєшся і роздумуєш над ними.

  І так, тепер я знаю, якого кольору магія :)

  1

  134