Рецензия на книгу
Депеш мод
Сергей Жадан
thecatcherintherye10 декабря 2011 г.Жадан-поет і Жадан-прозаїк - люди різні. У книзі немає місця для лірики. Це щось накшталт вільного історичного твору про часи, які я ще пом'ятаю погано, а мої батьки вже навряд чи колись зможуть забути. Це книга про молодь, яка будувала своє майбутнє на руїнах великої, без сумніву, держави. Іронія тут перетинається із сумними реаліями.
Алкоголь, легкі наркотики, нецензурна лексика та сімнадцять видів вибухівки із детальними інструкціями до виготовлення - це все, за що звикли критикувати твір Жадана. Але це все (я намагаюся не думати про нітрогліцерин) - невід'ємна частина реального життя. Подобається нам це, чи ні.
Якщо вам не до душі алькогольна естетика навколомаргінальних верств (чи то кухонне філософствування) та гіркий присмак дев'яностих, книгу до рук вам брати заборонено. Але слід пам'ятати, що автор пройшовши через все це, зміг хоча б роман створити... що ж зазвичай залишається від людини, для якої огида на пиці - константа? Проміжок часу на камені.9154