Рецензия на книгу

• 

  111289

  2 марта 2020

  "Я жінка, котра закохалася в чоловіка. Це звична й проста історія. І немає чого вдавати глибоке горе."

  Три романи Саган в одній книжці - напрочуд вдалий хід. Не встигнути оговтатися від однієї історії, щоб потім відразу ж поринути у наступну,  хоча на годиннику третя година ночі - все, що потрібно знати про мою любов до цієї письменниці.
  
  "Охоронець серця", "Сигнал до капітуляції" і "Невиразна посмішка" об'єднано темою нерозділеного кохання. Воно завжди різне, але притому щемке, болюче, сповнене легкої меланхолії і смутку. Та це не заважає головним героям падати у вир почуттів з головою, насолоджуючись пристрастю.
  
  Писати у жанрі жіночого роману і не скочуватися у банальщину та бульварщину треба мати талант - у Саган він однозначно є. Незважаючи на виразний гедонізм почуття описуються легко, ніжно і трепетно, наче це взагалі перша підліткова закоханість.
  
  Якщо хочеться чогось легкого, приємного, огортаючого і меланхолійного, з французьким присмаком і вітром з Монмартру - читайте Саган, бо вона просто чудова!

  9 понравилось

  0

  228