Рецензия на книгу

• 

  alaya_strekoza2 декабря 2011 г.

  Мати все. Як завжди неоднозначна назва, як завжди шокуюча історія. І як завжди читач може бути певним, що все напичане - правда. Там немає нічого, крім правди, і нічого більшого від правди.
  Книжка про те, наскільки сліпо люди жертвують людяністю, скільки чертвості в усьому, що нас оточую, я наскільки сильно нас заковують в кайдани ось ці обставини, коли нічого не можна зробити, тільки жити далі і...любити.
  Іноді насправді, незважаючи на те, що начебто високий статус, начебто все виходить - десь глибо всередині є розуміння, що нічого немає насправді, ніхто насправді не живе, а тільки бовкається ногами у багні кожноденної суєти. І тільки той вільний, хто босий...хто торкається ногами землі і відчуває її силу. Тільки той вільний, хто не п'є пігулок і хто відчуває світ.
  Неймовірна, незабутня, добра і жорстока водночас, сильна і неймовірно слабка, крихітна і несамовито пристарсна ця книжка.
  А ще на диво чесна і точна.

  3

  95