Отзывы о книге Тепло його долонь

  • Аватар пользователя
    Melkij_Parazit
    27 февраля 2020

    Видавець позиціонував цей роман як перший твір квір-літератури українською. Книжечка має аж 114 сторінок і оповідає цілком буденну історію. Остапові 26 років, він має житло, має роботу, друзів, але дуже самотній. В пошуках долі він відправляється з невеликого містечка до столиці.

    В книзі зглажено дуже багато конфліктів, притаманних цьому жанру. Ні слова про ставлення батьків до інтимних вподобань Остапа. Жодних труднощів з приводу життя "не такого" хлопця в маленькому містечку ( а про Київ, між іншим, кажуть, шо то маленьке село. Бо зіткнутися зі знайомими, однокласниками, родичами можна цілком несподівано і дуже часто. Тож придивляймось уважніше до начальника чи сусідки. А раптом це - троюрідна сестра вашої куми?!))). Навіть переїзд зовсім не викликає у героя негативу - він їде в Київ, маючи роботодавця, який забезпечує працівника житлом. А проте знайти близьку людину виявляється досить складно, і водночас просто.

    Герої цієї невеличкої оповіді радше функції, що виголошують послання. Проте мова в них іде про речі, які цілком зрозумілі кожному. Щоб відчути себе одиноким серед натовпу не обов’язково мати якісь вади зі здоров’ям, нетипову зовнішність, любити людей однієї з тобою статі тощо.

    Досить цнотлива, трішки незграбна і недолуга, але, очевидно, дуже актуальна для автора історія. Було цікаво слідкувати за деякими нюансами оповіді, особливо в частині людей, які Остапа не сприймають.

    Оцінка трішки авансом. Відчувається що це - ледь не перша книжка автора. Проте... Сміливість треба заохочувати! (Ну, якщо ми хочемо жити у суспільстві, яке однаково комфортне для людей з інвалідністю, іншої раси чи інших вподобань). картинка Melkij_Parazit

    like11 понравилось
    332

Комментарии 0

Ваш комментарий

, чтобы оставить комментарий.

Комментариев пока нет

Комментариев пока нет,
ваш может стать первым