Рецензия на книгу

• 

  Nina_M24 февраля 2020 г.

  Обожнюю твори Ліни Василівни. Скільки в них філософської мудрості, красивих почуттів, неперевершених образів, якогось особливого затишку! Коли заглиблюєшся у її поезію, несамохіть починаєш мислити більш піднесено, поетично, образно. Найбільше я люблю її інтимну лірику, а також історичний роман у віршах "Маруся Чурай". Недарма його ставлять в один ряд із найвизначнішими творами українських класиків. І недарма ж авторка отримала Державну премію імені Тараса Шевченка (та ще й у мій рік народження).
  Ця історія дуже особлива. З одного боку маємо історію нещасливого кохання Марусі Чурай (дівчини з легенди, авторки прекрасних народних пісень) до козака Гриця, а з іншого - це історія цілого українського народу, його долі у вирі подій часів визвольної боротьби під проводом Богдана Хмельницького. Цілий ряд реальних історичних постатей, із якими читач зустрічається на сторінках роману, події, які відбувалися в Україні в той час, створюють ілюзію заглибленості самого читача у той конкретний історичний час.
  Та найбільше зачаровує сама Маруся:
  

  
  Ця дівчина не просто так, Маруся.
  Це — голос наш.
  Це — пісня.
  Це — душа.

  Направду жаль, що такій прекрасній дівчині трапилося закохатися у людину, не здатну осягнути й оцінити глибину її почуттів, зробити її щасливою, адже її
  

  
  ...любов чолом сягала неба,
  а Гриць ходив ногами по землі...

  Прекрасна історія. Геніальне втілення.
  Браво, Ліно Василівно!

  21

  3,9K