Рецензия на книгу
Тряпичная кукла
Дэниел Коул
EslavaSabio20 февраля 2020 г.НАЙЖОРСТОКІШИЙ ДЕТЕКТИВ, ЯКИЙ Я ТІЛЬКИ ЧИТАЛА!
Вперше від детективу в мене гуляли мурашки по тілу. Оскільки переважно читала пізно ввечері або вночі, то мені взагалі було не по собі. Початок страшенно лячний та інтригуючий: в одній з квартир Лондона знаходять труп, який був підвішений до стелі. Здається, нічого надзвичайного, якби він не був складений з тіл шести людей. А згодом з’являється список майбутніх жертв жорстокого маніяка. Хто ці люди? Чому вбивця безжально обезкровив шість трупів та зробив з них ляльку-маріонетку? Чи зможе поліція запобігти наступним вбивствам? Люблю, коли в голові виникає стільки питань, що хочеться чим швидше дізнатись просто всеее!
Надзвичайно важливо, аби в детективі розкривався образ головного героя – себто детектива. У «Ляльці» він не один, їх декілька, адже над розслідуванням справи працює ціла слідча комісія. Як мінімум, можна дізнатись більше про те, як працюють детективи, взаємодіють між собою. У кожного героя своя історія й таємниці, які поступово розкриваються. Таким чином читач все більше заглиблюється у розслідування, дізнається характер того чи того персонажа. І повірте, на вас чекатиме безліч цікавезних «сюрпризів»…
Хоч детектив досить непогано продуманий, проте я знайшла декілька прогалин, які мені так і не вдалось заповнити. Хотілось трішки більше деталей, пояснень, розслідувань. Для цього жанру важливий фінал. У «Ляльці» я його не змогла передбачити, проте залишились неоднозначні відчуття. Трохи погуглила й дізналась, що є ще дві книги, які всі разом складають поки трилогію «Fawkes and Baxter» (прізвища двох головних детективів), шкода, що у нас вони не перекладені. Бо після першої частини цікаво було б дізнатися, як могли б розвиватися події далі. Потребую продовження.
3815