Рецензия на книгу

• 

  Аноним8 февраля 2020 г.

  Незнаю що я очікувала від цієї книжки. Мабуть щось на кшталт серії Кокотюхи про Клима Кошоаого. Тут же ми маємо той же Львів: Личаків, Кульпарівка зі своєю лікарнею. Бригідки - тюрма. Але й трошки інше. Головний герой - комісар - русин Адам Вістович. Як на мене то більш схоже на поляка. І більший нахил до Австрійської імперії. Це щодо політичного й державного окрасу твору.
  Друга різниця: Кокотюха - реалізм, Коломійчук - містика, місцями тільки містика як вирішення загадки.
  Цікаво так, але не дає можливості попрацювати сірим клітинки.
  Перше оповідання цілком приземлене. Тому хто вбивця відгадала майже зразу, хоч той й намагалася пісунути іншого.
  Друге оповідання має два пласти. Перший реальний де поотидвють різні угрупування, другий містичний з ловцем мертвих душ.
  Третє оповідання то чиста містика. Головний злодій - драугр - скандинавський упир. Який висмоктує з жертв сили й перетворює їхні тіла на висохлі мумії.

  Скажімо так якщо мені захочеться чогось легенького містичного і невеличкого то можна буде почитати й інші пригоди комісара Вістовича

  12

  277