Рецензия на книгу

• 

  Аноним3 февраля 2020 г.

  Я не уявляю, як ця книжка могла проминути мене у юності. Можливо, мені здавалося, що це щось нудотно-помпезне, можливо, мене відлякала обкладинка Трьох мушкетерів - неприємно коричнева кольору брудної глини і жовтими сторінками, то я вирішила, що весь Дюма не вартий уваги. І фільмів теж не бачила, хоча з сюжетом приблизно була знайома. Менше з тим, я рада, що я подолала моє небажання і все-таки прочитала цю книжку. Але я не читала, а слухала. У начитці В'ячеслава Герасімова. Тривалість була аж 58 годин, і слухала я її чи не чотири місяці. Але я отримала величезне задоволення.

  Сюжет усім знайомий: молодого моряка Едмона Дантеса, який щойно повернувся з плавання, кидають до в'язниці за несправедливим звинуваченням у державній зраді. Влада незабаром міняється, але королівському прокурору невигідно його випускати, тож про нього забувають. Проходить 14 років. Дантесу вдалося вибратися і він починає мститися своїм кривдникам. Але це виглядало не так, що він прийшов і всіх рапірою порубав. Ні, він діє значно тонше. Він стає справжнім світським левом, його з радістю приймають в усіх знатних будинках Парижа, за його увагу і присутність на їхніх вечорах борються всі світські дами. Але він не такий простий, як здається на перший погляд, і він тонко, але невмолимо плете інтригу, щоб врешті досягти свого і помститися.

  Якщо хтось ще не читав, як і я, я гаряче рекомендую. Це чисте захоплення.

  2

  313