Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv2 февраля 2020 г.

  Моя перша книжка від Агати Крісті. Трохи шкодую, що прочитала, бо тепер нецікаво буде дивитися кіно, яке вийде цього року. Тепер я знаю, хто вбивця і в чому розгадка. В кіно це буде гарно: костюми, антураж, краєвиди. А в книжці навіть ні за що оку зачепитися, щоб збудити уяву.

  З сюжетом першої книжки я ознайомилася в кіно, це було "Вбивство у східному експресі". Власне, ця книжка має іншу інтригу і місце дії, але влаштована вона майже так само, як і та, яку я вже знаю. У закритому просторі (тут це пароплав) убивають людину, багату і щасливу молоду дружину. Чоловік поза підозрою, бо був у каюті лікаря з пораненою ногою. Один з пасажирів - Еркюль Пуаро, і йому, звісно, вдається блискуче розкрити цей злочин ще до того, як пароплав причалить у місті призначення. Кожен з пасажирів, а їх близько десятка, якимсь чином може хотіти смерті жертви. Близька подруга могла помститися за "вкрадення" нареченого, опікун міг хотіти приховати розтрату, незаміжні дівчата могли позаздрити, що вона заміжня, багата і щаслива, хтось міг спокуситися її перлами і тд.

  Але все це так сухо і безбарвно викладене, практично немає описів, і я практично з самого початку вгадала убивцю. Мені здається, авторка і не дуже ховала цей "рояль в кущах".

  Мій вердикт: краще сходіть в кіно, а для читання можна і щось цікавіше вибрати.

  3

  261