Рецензия на книгу
Лунный камень
Уилки Коллинз
MrMystery8 января 2020 г.Чи буває зайвою ідеальність?
Ця книга мене дуже розчарувала. Я очікував чогось більшого, якоїсь гостроти і динамічності сюжету. А в результаті вийшло щось в'яле і прісне. Якщо порівняти з "Жінкою в білому" цього ж автора, то це небо і земля. Адже той роман захоплює з першої хвилини, а цей... Я ледь заставив себе дочитати...
Думаю, що ця нудотність пов'язана з тим, що тут описуються вищі кола суспільства. І так нереалістично! Навіть починає нудити від цієї їхньої доброти, відсутня зовсім протилежна сторона аристократії, можливо, лише трохи зачіпили. Бо я не вірю, що вони там майже усі без гріхів, ніколи не брешуть і не лицемірять. В той час російські класики не бояться висміяти аристократію. Отже, уся їхня ідеальність лише псує враження від роману.
Крім цього, індійські мотиви для мене якісь лишні. Можливо, тоді таке було актуально, але все одно через це сюжет виглядає абсурдним. В мене виникло враження, ніби автор хоче показати ницість інших націй, наприклад, показує з поганої сторони європейські риси характеру і дикість індусів. За допомогою ксенофобії хочуть виставити Англію з кращої сторони, без проблем. Це створює ще більшу нудотність.
Стовлю 3 лише за оригінальність оформлення і за те, що, можливо, якась родзинка в цьому романі присутня. "Жінка в білому" набагато кращий роман, тому що там відсутня вся ця нудна ідеальність вищих кіл суспільства і наявні нищі зі своїми проблемами і турботами.1150