Рецензия на книгу

• 

  Аноним22 декабря 2019 г.

  Наступну книгу я почала, не роблячи жодної перерви після першої. Це та книжка, куди занурюєшся з головою, не бачиш і не чуєш нічого навколо. Цю читала теж у російському перекладі, з читалки. Зручніше, ніж з телефона.

  Як часто буває у трилогіях, у першій книжці зав'язка всієї історії, у другій розкачка, а всі пригоди у третій. Тут теж так: Блазень відновлюється після років поневірянь, Фітц нарешті став принцем і його діяння визнали при дворі, готується велика експедиція і дій майже немає, хоча все одно дуже цікаво читати про цей світ, про Кетріккен і Дьютифула, згадувати їхні колишні пригоди і подвиги. І врешті подорож починається! Фітц і Блазень і їхня компанія потрапляють в Кельсінгру, і я наче вже там сама бувала, а тепер повернулася, і так цікаво і захопливо це читати.

  І коли закінчилася ця книжка, я не зволікаючи, почала читати наступну.

  11

  752