Рецензия на книгу

• 

  Аноним15 ноября 2019 г.

  Що тут скажеш? Принаймні автор не порушив основне правило романів: сентиментальність вживається лише у разі крайньої необхідності.

  Якщо серйозно, то це хороша книга. Про людей, життя яких змінила війна і концтабір. Читаючи, розумієш, що важливо жити, дружити, закохуватися. Попри обставини. Я щиро вірю, що художня література набагато важливіше бізнес книг, а справжні історії мотивують сильніше прикладів.

  Період міжвоєнного Львова, четверо друзів: українець, поляк, німець і єврей. Історія, розказана Юрієм Винничуком має реальну основу, адже за часів Янівського концтабору оркестр дійсно грав. І це один бік монети, тобто роману.

  З іншого боку, ближче до сучасності, науковий співробітник досліджує рукопис маловивченою мовою, що проливає світло на те як події минулого пов’язані з теперішнім.

  Ну, що я можу ще додати? Почавши читати на початку місяця, не могла відірватися до самого його завершення.

  22

  1,8K