Рецензия на книгу

• 

  EslavaSabio

  4 ноября 2019 г.

  «Кожен з нас має дно. Одного дня тобі доведеться розказати комусь про власне».

  Я неодноразово чула, що для багатьох «Сяйво» цілком завершена та самобутня книга, а продовження зовсім не має сенсу. І мені було дуже цікаво, чи справді це так. Тут більше не погоджуюсь, аніж погоджуюсь. Окей, «Сяйво» й справді має зрозумілий та чіткий фінал, здається, що ж там може бути ще? Але лише в другій частині відкриваються всі таємниці сім’ї Торренсів, про які в першій навіть не подумаєш. Виваляться всі скелетики із шафи.

  Денні Торренс – більше не малий хлопчисько, який давним-давно пережив трагічні події в «Оверлуку». Він зрілий чоловік, алкоголік, невдаха, непотрібний нікому. Можливо, минуле та дар «сяйва» не дали йому шанс на нормальне існування. Не дарма кажуть, що гени беруть гору. У «Сяйві» Денні страждав від того, що батько п’є, в «Докторі Сон» і сам ступає на цю понівечену дорогу. Завдяки клубу Анонімних Алкоголіків Дену вдається почати змінювати власну долю, а якби в цю організацію потрапив його батько Джек, чи склалися всі обставини по-іншому? Були б ті події в «Оверлуку»? Тут можна лише роздумувати. Шлях зцілення людини не простий, проте всі заслуговують на другий шанс.

  Однак Ден в цій історії не основна персона. З’являється маленька дівчинка Абра, яка має чимало «сяйва» ще з народження, таким чином встановлює телепатичний зв’язок з Деном ще з пелюшок. Геніальна дитина. Розвиток відносин та взаємопорозуміння між героями різних поколінь неймовірний. І хай це трохи видається дивним, але це чи не найцікавіша сторона книги. Розуміння без жодного зайвого слова.
  Порівняно з «Сяйвом» тут не має стільки жахів, страшно не було. Було атмосферно, містично, тривожно. Задіяно більше героїв, локацій, проблем. Головні злодії – не привиди, а цілком реальні люди (нууу, не зовсім люди, скоріше їм подібні містичні сутності, енергетичні вампіри), які харчуються «сяйвом», відповідно вбивають дітей, які мають найбільше цього дару. Жорстокості в них хоч відбирай. Як ви зрозуміли, організація «Правдивий Вузол» і стала на заваді спокійного життя Дена та Абри. Але як би не зло, то й добра не було в цім світі.

  Сам Кінг говорив, що «Сяйво» та «Доктор Сон» - різні книги про одного героя, наділені різною енергетикою. Якщо перша частина написана Кінгом ще в минулому сторіччі, то друга – менше десяти років тому. Відчувається, як автор змінюється. Кожну з цих книг варто читати, варто порівнювати, а головне – прокайфувати! Чи сподобалась книга «Доктор Сон»? Однозначно так! І скажу, що навіть більше, аніж «Сяйво».

  5 понравилось

  1,4K