Рецензия на книгу
За Темными Лесами
Пол Стюарт, Крис Риддел
Аноним25 сентября 2011 г.Чи то дитяче, чи то підліткове пригодницьке фентезі. Відверто кажучи, у цілому не сильно вразило, хоча багато й непоганих моментів. Книжку було варто купити хоча б ради ілюстрацій — я коли побачив таку класну графіку, саме такого типу ілюстрації, як я люблю, то не вагався. Текст же досить посередній, принаймні у плані сюжету.
Ілюстрацій дуже багато. Майже на кожній сторінці, і вони дуже прикольні — там зображені усі ті химерні створіння, які понавигадували автори. Автор ілюстрацій Кріс Рідел. Не вистачає хіба що ілюстрацій місць. Вони то є, але їх замало. Також прикро, що немає детальних карт з маршрутом і т.д. — для фентезі це важлива річ. На форзаці є загальна карта, досить гарно намальована, але без конкретики.
Особливості вигаданого авторами художнього світу — це неймовірна біологічна фантазія, що й вирізняє це фентезі поміж інших. Такої кількості химерних істот, тварин і рослин я не зустрічав ніде. Це й рятує у цілому досить банальний фентезійний світ.
Найбільше претензій до сюжету — він слабкий. Герой кудись йде, у кожному розділі стикається з якоюсь істотою або кількома, потім йде далі. Причому усі ці розділи ніяк між собою не пов’язані і деякі закінчуються надзвичайно нелогічно. Мене найбільше обурила смерть блукай-бурмила та фінал розділу про мегер-печериць. У першому випадку абсолютно незрозуміло навіщо така немотивована жорстокість і трагічність у нібито дитячій книжці, до того ж на самого героя та безглузда смерть ніякого особливого враження не справила (тобто тут ще й слід відмітити слабку психологічну проробленість характерів героїв). А про мегер-печериць взагалі якась дурниця — чому б герою їх не врятувати? Надто вже сумний фінал розділу, у ньому відчувається якийсь похмурий сарказм, можливо, насмішка над фемінізмом, але для дитячої книжки це зайве. Власне, загалом від сюжету лишається враження недоробленості і висмоктаності із пальця. Ніби у авторів була купа цікавих ідей про химерних істот, а от історії, до якої їх можна було б прив’язати, так і не вигадалося. Фінал усієї книжки теж надзвичайно банальний.
Ще одним суттєвим плюсом, який варто відмітити, є переклад — він просто чудовий, і це ще одна з причин чому цю книжку варто почитати. Чого варта передача усіх тих істот і реалій: блукай-бурмило, мегери-печериці, живолупи, темнолесник, вишкрібок, кісткоглав, бражні гобліни і т.д.
766