Рецензия на книгу
Смерть на Ниле
Агата Кристи
EslavaSabio11 сентября 2019 г.Можу впевнено сказати, що тепер це моя улюблена історія від Агати Крісті.
Я не маю уявлення, як ця фантастична жінка змогла придумати сотню різних детективних історій, які мають свою концепцію, атмосферу, а головне – продумані до дрібничок. «Смерть на Нілі» передала атмосферу літа, яке закінчувалось (хоча події в книзі відбуваються взимку! Але то дрібниці, це ж Єгипет), і по при всі вбивства має досить позитивний характер. Нуу мені так здалось.
За розслідування обставин нового вбивства знову береться неймовірний бельгієць Еркюль Пуаро, який навіть під час відпустки помічає найдрібніші деталі. Від нього неможливо щось приховати. Навколо детектива збирається досить цікаве товариство – люди різного віку, статі, соціального стану. І всі на одному пароплаві «Корнак». Зазвичай Крісті вбиває своїх героїв ще на початку книги, проте тут зовсім по-іншому. Ми знайомимось з героями, дізнаємось більше про їхній характер, звички, побут. Загалом про те, що вони собою являють. А лише потім, після 100 сторінок читання, відбувається злочин. Досить цікавий хід авторки, який дає можливість зблизитися з героями, аби потім розгадати їхні таємниці…
Окрім вбивств (яке тут не одне!) є ще крадіжка, махінації, алкоголізм, клептоманія, тероризм, ревнощі й багато-багато кохання. Охх, майже як салат «Цезар», приготований пані Агатою. Про сюжет детективу важко говорити, бо спойлери будуть на кожному кроці. Але точно можу запевнити, що фінал вас здивує. Це як неочікувана сцена після титрів крутого фільму. Тут вона теж є. І досить ефектна.
А ще мій досвід читання Агати Крісті нарешті пригодився. Я здогадалась, хто був вбивцею. Від цього книга не стала гіршою, чи якоюсь передбачуваною. Навпаки – все було на вищому рівні (але я тішилась, як мала дитина, що мої мізки спрацювали в потрібному напрямку).
2219