Рецензия на книгу

• 

  Аноним7 сентября 2019 г.

  Продовжувала тестувати букмейт, під руку підвернулося продовження "Дюни", яке я теж хотіла колись прочитати. Ось вирішила не відкладати більше. Продовження удвічі менше, ніж перша книжка, гарна українська мова, але сюжет трохи підкачав. Згадала, що колись уже читала, років десять тому.

  Пол Муад'діб став справжнім пророком, якому моляться, в ім'я якого скоюють героїчні вчинки, але також і його іменем виправдовують грабунки, убивства і катування. Він як кістка в горлі став на шляху багатьох упливових осіб і угруповань світу Дюни - у Бене Гесерит, гільдієрів, інших рас, скинутих династій, і вони об'єдналися і плетуть зраду, хочуть скинути Пола з трону. Навіть дружина Пола, принцеса Ірулан - одна зі спільниць, бо їхній шлюб скріплений лише на папері, а вона мріє про дитину.

  Зрадники воскрешають Дункана Айдаго, нашпиговують його таємною зброєю і засилають його в палац Атрідів, і це, як на мене, цікавий хід. Мені бракувало Айдаго. Інтрига плететься тонко, і Полові вже точно загрожує загибель, коло все звужується, і здається, що порятунку немає, але він приходить звідки не чекаєш. Меланж вже настільки просотав життя Пола і Чані, що їхні життя розчиняються в ньому. Леді Джесіка повернулася на Каладан, і в цій книжці вона взагалі не згадується.

  Якщо КСД випустить продовження, буду читати далі.

  5

  927