Рецензия на книгу
Клавка
Марина Гримич
kallisto_kyiv13 августа 2019 г.Збиралися читати цю книжку в кк, але справа до неї так і не дійшла, а я вирішила прочитати, бо це гаряча новинка цьогорічного арсеналу, яка розліталася як гарячі пиріжки. Я роздумувала, чи купити на папері, чи взяти в когось почитати, потім знайшла її на гуглбукс, так що раджу, вона там ще й суттєво дешевше, ніж в паперовому вигляді.
Клавка - це молода дівчина, їй 26, вона секретарка в Спілці письменників у Києві. Дія відбувається в 1947 році, в повоєнному Києві. Багато будинків поруйновані, місто оговтується після війни, руйнувань, панування німців і визволення радянськими військами. Багато чоловіків не повернулися з війни, а ті, що вижили, часто мають посттравматичні розлади, і жінки ставляться до можливих істерик чи неадекватної поведінки з розумінням. Тобто чоловіки - на вагу золота. Клавка незаміжня, і навіть не бачить поряд з собою чоловіка. Вона має підробіток - працює машиністкою в письменниці, яка живе в письменницькому будинку РОЛІТ, тож і на роботі, і поза нею крутиться в письменницькому середовищі.
У романі описується пленум, де піддали нищівній критиці багатьох письменників, серед них М.Рильського, Ю.Яновського. Зараз, з 2019 року, це виглядає якоюсь мишачою метушнею, дрібно і неважливо. Ну зібралися, ну покритикували. Але тоді, як видно з роману, це боляче вдарило по письменницькій спільноті, декому це навіть коштувало життя.
Зненацька у Клавки з'являються аж два кавалери. Один з них - молодий і до тремтіння в колінах привабливий молодий чоловік, якого приписали в сусіди її подрузі і керівниці в будинку РОЛІТ, він недвозначно і неодноразово говорить про свою причетність до НКВС. Другий - аж цілий секретар ЦК з літератури, який аж надто цікавиться Клавкою, тобто її парфумами, далі ці парфуми ще "вистрілять". Обидва стрьомні, але чоловіками в такий непростий час не розкидаються, тож треба обирати швидко і не прогадати. От Клавка і починає розпитувати знайомих, хто це і що це. І поступово стає зрозуміло, чому цей секретар звернув на неї увагу.
Читалося дуже швидко і легко, але по прочитанні розумієш, що хотілося більшої глибини. Цікава книжка буде або тим, хто цікавиться історією Києва і хоче трохи зануритися в атмосферу повоєнного Києва - архітектура, настрої людей, що одягали, як ставилися до сусідів, як жила верхівка і прості люди. Або тим, хто цікавиться літературним процесом, і кого хвилює той пленум, де розкритикували письменників.
15740